Таку думку висловив директор Центру освiтнього монiторингу, екс-заступник мiнiстра освiти Павло Полянський у інтерв’ю express.ua.

Полянський зазначає, що на прикладі вступних кампаній минулих років, у залежності від того, чи враховується середній бал атестата при вступі до вищого навчального закладу, змінюється й кількість випускників-відмінників у школах.

Так, за даними Центру дослiджень суспiльства, у 2008 роцi (перший рiк вступу виключно за результатами ЗНО) в Українi одержали золотi медалi 20 тисяч 220 одинадцятикласникiв. Крiм престижу, цi вiдзнаки не давали жодних пiльг. I вже наступного 2009 року медалiстiв стало втричi менше - лише 7 тисяч 40 осiб. А ось у 2010 роцi, коли почали враховувати середнiй бал атестата, кiлькiсть медалiстiв знову зросла на третину - до 10 тисяч 855 осiб.

"I це при тому, що загальна кiлькiсть випускникiв зменшилась, а про нововведення стало вiдомо лише за три мiсяцi до початку вступної кампанiї", - вважає Iнна Совсун, керiвник освiтнiх програм Центру дослiджень суспiльства.

У свою чергу, на думку В. Громового, голови координацiйної ради Асоцiацiї лiдерiв освiти України, випускники 2011 року зосереджуються на двох-трьох предметах, котрі вони мають складати протягом ЗНО, а інші предмети відходять на задній план, через що у школах квітне торгівля оцінками.

"Українському випускниковi потрiбно скласти два-три тести ЗНО, i батьки розумiють, що краще найняти з цих предметiв репетиторiв. А решту пристойних оцiнок легше "здобути за домовленiстю", - говорить В. Громовий.

При цьому Інна Совсун вважає, що купівля оцінок є досить частим явищем, але випадки, що набули розголосу, є поодинокими. "Нiхто не зацiкавлений у тому, аби хабарника пiймали на гарячому: анi батьки, анi освiтяни. Урештi, схеми "подяки" можуть бути дуже рiзними, навiть законними", - наголошує І. Совсун. З одного боку, абітурієнти отримують той бал атестата, який їм потрібен, а школи, що фінансуються лише на 5 % від потреби – устаткуваня та таке інше.

Шлях виходу із кризи П. Полянський вбачає у вдосконаленні та підсиленні контролю в зовнішньому незалежному оцінюванні.

"Але нова команда полiтикiв i чиновникiв вiд освiти не зацiкавлена в об'єктивностi. Їхня б воля - ЗНО скасували б узагалi. Але ж 80 % громадян України незалежне тестування пiдтримують! Ось i вирiшили дiяти нишком: до законопроекту "Про вищу освiту" внесли купу поправок, найнищiвнiшою з яких стало врахування середнього бала шкiльного атестата. Одне слово, зробили все для того, щоби значення ЗНО було знiвельовано", - коментує П. Полянський.

У свою чергу, В. Громовий стверджує, що "якби у старших класах дiтям дали можливiсть формувати iндивiдуальне освiтнє меню, репетиторство стало б непотрiбним. I хабарi теж. За бажання можна створити ефективну всенародну освiтню систему".

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 20.05.2011