Від аварії 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС пройшло 34 роки.

Це подія, яку згодом назвали трагедією ХХ століття - найбільшою техногенною катастрофою. Тоді під час вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався великий викид радіоактивних речовин в навколишнє середовище. Сила вибуху прирівнювалася до 500-та бомбам — таким, які колись були скинуті на Хіросіму, - інформує сайт УНН.

Сильне радіоактивне випромінювання вразило територію в радіусі 30 кілометрів від місця події. Однак масштаби аварії були набагато більшими. Крім українських населених пунктів, які постраждали від катастрофи, радіаційному забрудненню піддалися частина населених пунктів Росії, Білорусі, Європи. Тоді на гасіння пожежі було кинуто не тільки спеціалізовані пожежні сили, а й цивільні. Під час цих робіт безліч людей отримали смертельні дози опромінення. У 2000-х роках світове співтовариство об’єднало свої сили для вирішення “чорнобильської проблеми”.

І зараз, на тлі дня пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу,

у Чорнобильскій зоні горять ліси та тліють залишки деревини. .     

Сумно…-  скажете.

І виникає сумне питання: нещасний випадок, чи людський фактор?

-Подумаймо: яка причина більшості нещасних випадків: чи відсутність знань та навичок обережного поводження з «вогнем» кожної людини, дітей, батьків, збереження чистоти довкілля та чистоти людської душі, чи моральних цінностей, рис характеру, що формується як у сім’ї, в дошкільному закладі, школі, на робочому місці чи під час відпочинку, зрештою, чи в трудовому колективі, чи  односельчан, сусідів…Важко збагнути, звідки береться необережність чи зловмисність, халатність чи дріб’язкова злочинна «корисливість»? 

Багато запитань і відповідь – одна. Навчаймося, працюймо, виховуймо, формуймо нове покоління відповідальних за власне здоров’я і здоров’я планети громадян-патріотів рідної землі! Бо дзвони Чорнобиля – душу тривожать!!!