В С Т У П Останнім часом проблема організації керівництва методичною роботою в школі перебуває в центі уваги дослідників. Цей факт є визнанням того, що методична робота відіграє провідну роль в організації навчально-виховної діяльності школи. Саме в процесі методичної роботи формується та вдосконалюється професійна компетентність педагогів. Поділяючи думку педагогічної науки, вважаю, що шляхи якісних змін змісту, форм і методів методичної роботи слід відпрацьовувати в індивідуальному вимірі навчального процесу, передусім за стратегією вчитель – особистість – школа. Важлива роль відводиться вихованню високої загальної й професійної культури педагога, його готовності до педагогічної творчості, вміння співпрацювати з учнями. Метою атестаційної роботи „Методичне керівництво внутрішньо шкільною методичною роботою” є опис організації керівництва і планування методичної роботи; визначення її головних завдань; з`ясувати, як проводиться педагогічна діагностика та оцінка професійної діяльності вчителів, від чого залежить ефективність та результативність методичної роботи на прикладі Концівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. При написанні атестаційної роботи були використані наступні методи: спостереження, порівняння, аналіз і синтез, припущення. Керівництво внутрішньо шкільною методичною роботою в школі організовується згідно з принципами й положеннями нормативних і директивних документів про освіту, рекомендаціями методичного кабінету районного відділу освіти і спрямована на розвиток творчої особистості вчителя, учня. Головні зусилля спрямовуються на надання реальної, дієвої допомоги педагогічним працівникам, особливо молодим, у підвищенні їхньої професійної майстерності, створенні творчої атмосфери, такого морально-психологічного клімату, який сприяв би пошуку кращих технологій педагогічної праці, ефективному втіленню інновацій. Це сприяє оптимізації навчально-виховного процесу в школі.
1. Теоретичне обґрунтування керівництва внутрішньо шкільною методичною роботою 1.1. Планування методичної роботи в школі За умов практичної реалізації нормативних і директивних документів про освіту гостро стоїть завдання підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Педагог, як і кожен фахівець, потребує постійного підвищення кваліфікації. Хрестоматійним став вислів К.Ушинського про те, що вчитель як фіхівець живе доти, доки вчиться. Сприяти в цьому педагогу – провідна функція внутрішньо шкільної методичної роботи. Методична робота – це заснована на досягненнях науки та передового педагогічного досвіду система аналітичної, організаційної, діагностичної, науково-практичної, інформаційної діяльності з підвищення наукового та загальнокультурного рівня педагогічних працівників, удосконалення їхньої професійної компетентності та підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Змістом методичної роботи є: - вивчення постанов уряду про школу; оволодіння методологічними й теоретичними основами відповідної галузі науки (за фахом), сучасними досягненнями психолого-педагогічної науки, методикою викладання предмета, підвищення рівня управлінської діяльності, загальної культури вчителя; - систематичне вивчення й аналіз навчальних планів, програм, підручників, посібників, інструктивних матеріалів, методичних рекомендацій щодо змісту, форм і методів проведення уроку, факультативних та інших занять, позакласної та позашкільної роботи, навчально-виховного процесу в цілому; - вивчення та використання на практиці сучасних досягнень психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду; розвиток ініціативи й творчості, новаторських пошуків педагогів; упровадження результатів наукових досліджень; - вивчення й аналіз стану викладання, якості навчальних досягнень учнів, рівня їх вихованості; виявлення труднощів у засвоєнні програмового матеріалу; - підготовка та проведення заходів, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу, підвищення загальноосвітнього рівня школярів, їхньої вихованості, розвитку; надання практичної допомоги педагогічним кадрам в оволодінні сучасними методами викладання й виховання; підвищення фахової майстерності та психолого-педагогічної підготовки вчителів; - аналіз умов забезпечення психофізичного здоров’я дітей та учнів.
Сьогодення вимагає вирішення в системі методичної роботи й таких завдань: - інформаційне забезпечення педагогічних працівників з питань педагогіки, психології, фахових дисциплін; - апробація та введення нових освітніх технологій і систем; - всебічний розвиток творчих здібностей педагогів, формування в них навичок науково-дослідницької роботи, зацікавленості новими педагогічними технологіями; - підвищення рівня методологічної підготовки педагогічних кадрів, перенесення акценту з інформаційних на інтерактивні аспекти навчання; - сприяння виробленню в учителів умінь і навичок самостійної роботи з метою безперервного підвищення своєї кваліфікації та вдосконалення педагогічної майстерності; - допомога вчителям аналізувати рівень навчальних досягнень учнів, рівень їх вихованості, розвитку з правильних позицій. Необхідна умова оптимізації методичної роботи – наявність об’єктивних даних про особистість і професійні якості кожного педагога. Ці дані можна отримати діагностуванням педагогічних кадрів. Можливі такі шляхи діагностування: - відвідування керівниками школи уроків, позакласних заходів; - аналіз виступів учителів на засіданнях педагогічної ради, науково-практичних конференціях, методичних об’єднаннях; - використання діагностичних анкет.
Однією з форм науково-методичної роботи й управління навчальним закладом на демократичних засадах є педрада. Згідно з Положенням про педагогічну раду, вона є постійно діючим органом, який розглядає важливі питання навчально-виховного процесу, а також виявом громадської думки педагогічного колективу. Педрада сьогодні – це колективний орган, покликаний керувати життям навчального закладу. Головне її завдання – створення дружного працездатного педагогічного колективу, в якому кожен відчував би себе відповідальним не тільки за доручену йому справу, а й за діяльність навчального закладу в цілому. Педагогічна рада виконує такі функції: планово-прогностичну, мотиваційно-цільову, діагностичну, комунікаційну, методичну. Для підвищення ефективності функціонування системи науково - методичної роботи у навчальному закладі при плануванні роботи враховуються вимоги, які випливають з об'єктивних закономірностей процесів підвищення професійної компетентності вчителів: - практична спрямованість; - науковість; - конкретність; - систематичність та системність; - оперативність; - оптимальне поєднання різних сучасних форм та методів роботи. Планування науково - методичної роботи будується на основі діагностики та аналізу інформації про стан професійної компетентності педагогів, їхніх потреб та пропозицій. Моделювання динамічної структури, змісту й форм науково - методичної роботи відбувається з урахуванням результатів аналізу, освітніх потреб суспільства, науково - методичної проблеми школи. У методичній роботі враховуються індивідуальні, групові та загальношкільні форми роботи. До індивідуальних форм роботи відносяться: - діагностування; - стажування / наставництво; - самоосвіта; - конкурс „Учитель року", „Класний керівник року"; - атестація; - індивідуальні консультації, співбесіди; - творчі звіти; - видання методичних посібників, розробка авторських програм, підручників; - практичний показ інноваційних методів педагогічної праці на уроках, в позакласній роботі; - висвітлення в засобах масової інформації; - фестиваль педагогічних ідей та інновацій. До групових форми роботи відносять: - методичні об'єднання; - творчі групи; - семінари - практикуми; - „Школа вищої педагогічної майстерності"; - „Школа вдосконалення майстерності”, - „Школа становлення молодого вчителя"; - тренінги; - випуски методичних бюлетенів; - лабораторія інноваційних технологій: експериментальна робота щодо запровадження нових навчальних програм; застосування в навчально - виховній роботі інноваційних технологій та методик; - видання методичних посібників, розробка авторських програм, підручників; - висвітлення в засобах масової інформації.
До масових форми роботи відносять: - педради; - інструктивно - методичні наради; - методичні виставки; - предметні тижні; - науково - практичні конференції; - педагогічні читання; - педагогічні зустрічі; - дні відкритих дверей; - „круглий стіл"; - огляд методичної літератури.
1.2.Структура науково - методичної діяльності та внутрішньо шкільний контроль На всіх етапах розвитку школи головним завданням було і залишається підвищення рівня професійної майстерності педагогів. Учитель школи - це спеціаліст, який може оновлювати, вдосконалювати зміст своєї діяльності. Впоратися з цим завданням можна тільки за умови добре організованої та спланованої роботи шкільних методоб'єднань, оскільки в системі роботи методоб'єднання одним з провідних напрямів його діяльності є підвищення педагогічної майстерності вчителя без відриву від основного місця роботи. Вдосконалення професійної майстерності вчителя є одночасно й серйозним поштовхом до самоосвіти, умовою успішної, творчої праці. Методичні об'єднання є головною формою науково - методичної роботи школи. Діяльність методоб’єднань спрямована на вирішення таких завдань: - забезпечення засвоєння й використання найраціональніших методів і прийомів навчання та виховання школярів; - постійне підвищення рівня загальнодидактичної й методичної підготовки педагогів для організації та здійснення навчально - виховного процесу ; - обмін досвідом, пропаганда та здійснення нових підходів до організації навчання й виховання; - забезпечення постійного засвоєння сучасної педагогічної теорії і практики; - створення умов для самоосвіти вчителів і здійснення керівництва творчою діяльністю педагогів. Робота методичних об'єднань передбачає: - діагностику утруднень вчителів, вихователів, класних керівників і вибір форм підвищення кваліфікації на основі аналізу потреб; - вдосконалення педагогічної майстерності; - розробку основних напрямків і форм активізації пізнавальної, науково - практичної діяльності учнів (олімпіади, конкурси, предметні тижні, аукціони знань); - вивчення, узагальнення, впровадження кращого перспективного досвіду; - здійснення моніторингу ефективної діяльності членів методичного об'єднання; - наставницький супровід становлення педагогічної майстерності, професійної компетентності молодих вчителів; - участь в атестації педагогічних працівників. Робота методоб’єднань відбувається в двох напрямах: 1. Теоретична частина - запровадження інноваційних технологій у навчальний процес, використання новітніх технологій;обговорення питань організації та здійснення контрольних зрізів знань. 2. Практична частина - відкриті уроки, самоосвіта, творчі звіти тощо. Реалізація запланованої роботи методоб'єдання відбувається через усі вище зазначені форми, провідними з яких є: 1. Робота методоб'єднань з питань теорії та методики навчальних предметів. 2. Виявлення, апробація та впровадження передового педагогічного досвіду. 3. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів. 4. Керівництво творчою роботою учнів. 5. Робота наставників з молодими вчителями. 6. Робота творчих груп. 7. Взаємовідвідування уроків. 8. Вивчення методичних, психолого-педагогічних новинок. 9. Проведення відкритих уроків з проблем, які поставлено на засіданнях МО. 10. Захист проекту уроку, позакласного заходу. 11. Участь в методичних виставках. 12. Орієнтування педагогів на самоконтроль та аналіз педагогічної діяльності результатів учбового процесу. 13. Проведення методичних тижнів. 14. Обмін досвідом. 15. Курсова підготовка та атестація. Вутрішньо шкільний контроль – головне джерело інформації для діагностики стану освітнього процесу, основних результатів діяльності навчального закладу. Як записано в „Положенні про внутрішньо шкільний контроль” під внутрішньо шкільним контролем розуміється проведення членами адміністрації школи спостережень, обстежень, здійснення в порядку керівництва і контролю в межах своєї компетенції за здійсненням робітниками школи законодавчих та інших нормативно-правових актів України в освітній галузі. Метою внутрішньо шкільного контролю є: вдосконалення діяльності навчального закладу, підвищення майстерності вчителів, покращення якості навчання в школі. Методи контролю діяльності вчителя та результатів навчання: - спостереження; - анкетування; - письмова перевірка знань учнів; - перевірка документації; - моніторинг. Внутрішньо шкільний контроль поділяється: - за рівнем управління – оперативний, поточний, підсумковий; - за формою і кількістю об’єктів, що вивчаються – персональний, тематичний, класно-узагальнюючий (груповий, планово-узагальньючий, предметно-узагальнюючий); - за етапами організації вивчення – попереджувальний, основний, узагальнюючий; за умовами контролю – плановий, екстренний. За результатами внутрішньо шкільного контролю видається наказ, в якому обговорено підсумки перевірки та сформульовані рекомендації по усуненню названих недоліків.
2. Управлінський аспект організації внутрішньо шкільної методичної роботи в Концівській ЗОШ І-ІІІ ступенів 2.1. Організація внутрішньо шкільного контролю з метою вивчення та оцінки педагогічної діяльності вчителя Науково обґрунтований аналіз роботи вчителя є основою вдосконалення навчального процесу. Аналізуючи діяльність вчителів, ставлять головну мету – побачити зв’язок між діяльністю педагога і результатами його праці, які проявляються в розумовому розвитку учнів, їх культурі, ерудиції, умінні використовувати теорію на практиці. При цьому не можна розривати єдність змісту діяльності вчителя та їх результати. Нерідко акцентують увагу на нових методах і прийомах, модернізації попереднього досвіду, знахідках вчителя без аналізу того, як все це впливає на учнів, як при цьому змінилася працездатність учнів, що вони запам’ятали і як використовували знання. Все це – результат нововведень, а тому їх потрібно фіксувати у першу чергу. Важливо також аналізувати дієвість уже випробуваних часом методів навчання, традиційних методик, які також можуть позитивно впливати на показники успішності чи негативно відбиватися на ставленні дітей до навчання. Діагностика покликана визначити розумне поєднання нового і старого в роботі вчителя. Надалі виявляють знання вчителем типових рис та індивідуальних особливостей школярів. Це дає можливість активно використовувати колективні, групові та індивідуальні форми роботи з дітьми на уроці, опиратися на їхні сили і здібності, здійснювати корекцію загальної роботи, залучати сильних учнів до роботи зі слабкими. Слід чітко виділити вимоги до аналізу роботи вчителя. По-перше, будь-які факти, отримані під час аналізу його роботи, мають бути осмислені, приведені до нової ідеї, з якої пізніше викристалізуються рекомендації. По-друге, завжди важливо виявити співвідношення між витраченими педагогічними зусиллями і результатами роботи вчителя. Інколи педагог досягає високих результатів за рахунок додаткових занять, перевантаження учнів домашніми завданнями, тобто успіх здобувається завдяки перенапруженню сил учителя й учнів. Високі результати в цьому випадку не можуть бути оцінені позитивно, поза як досягаються за рахунок зниження якості навчання з інших предметів, вносять дисгармонію в навчальний процес. По-третє, вивчається виховний вплив учителя, рівень його педагогічної майстерності. Нарешті важливо виявити здібності вчителя до самоаналізу і самооцінки спільної діяльності, тому що від цього залежить зростання його педагогічної майстерності, ставлення до критики на свою адресу, вимогливість до своєї роботи. Отже, можна виділити чотири напрями діагностики роботи вчителя: 1. Раціональне використання досвіду, традиційних методик; 2. Оволодіння новими методами і прийомами навчальної діяльності; 3. Розумне поєднання їх під час розкриття конкретного змісту матеріалу; 4. Здійснення зворотнього зв’язку із самоаналізу, самооцінки викладання свого предмета. Якість роботи вчителя визначається його майстерністю. У процесі навчання основним критерієм ефективності педагогічної праці є засвоєння і використання учнями провідних ідей науки на основі розвитку творчого мислення. Удосконалення навчального процесу, підвищення вихованості дітей і майстерності Перший важливий показник результативності навчального процесу – обсяг і якість знань. Знання становлять основний фундамент людської культури, на основі якої реалізується будь-яка діяльність людей. Практичні вміння і навички – другий важливий показник ефективності уроку, поза як знання отримують реальне втілення через уміння і навички діяльності. Інтелектуальний розвиток дитини – третій показник ефективності уроку. Здобуваючи знання, вміння і формуючи навички, молоде покоління водночас вчиться систематизувати, узагальнювати і використовувати отримані відомості для досягнення різноманітних практичних цілей. У цьому процесі розвивається пам`ять, мова, мислення, увага, тобто вдосконалюються всі пізнавальні процеси і здібності. Уміння використовувати теоретичні знання на практиці – четвертий показник ефективності уроку. Самі по собі знання і вміння не мають цінності, якщо в різноманітній практичній діяльності учні не в змозі їх використати. Застосування знань водночас характеризує і якість їх засвоєння, і рівень розвитку інтелекту школяра, і його практичний досвід, сформованість умінь і навичок. У результаті проведення діагностики на базі науково обґрунтованої системи критеріїв може бути сформована узагальнена характеристика вчителя та його діяльності. 2.2. Аналіз результатів методичної роботи в школі Ефективну методичну роботу в школі визначає багато показників: кількість учителів з вищою та першою кваліфікаційними категоріями, почесними званнями, наявність методичних розробок, кількість друкованих праць, упровадження інтерактивних технологій у педагогічний процес. Творчого учня може виховати лише творчий учитель, який сам є особистістю. Виявляти, розвивати і зрощувати творчі паростки в особистості вчителя – основне завдання методичної служби школи. Що ж саме стимулює самовдосконалення та активність учителя в методичній роботі? Яким чином активізувати, контролювати, оцінювати та підсумовувати цю роботу? Саме ці питання хвилюють заступника директора і перебувають під його постійним контролем. Відповіддю на перше запитання є те, що методична робота педагогічного працівника умовно поділяється на періоди від атестації до атестації.
Вся методична робота, яка проводиться в школі пронизана практичною направленістю. Життя наполегливо вимагає творчого підходу до підбору тем, над якими працюють протягом навчального року вчителі. Важливо, що поряд з питаннями конкретно-методичного характеру, в полі зору знаходять місце питання психології школяра, проблеми дидактики уроку. Без цього сучасний учитель не може повною мірою забезпечити високу якість знань, умінь і навичок учнів. Педагогічний колектив Концівської ЗОШ І-ІІІ ступенів працює над проблемою „Підвищення якості й ефективності уроку, як основної форми навчально-виховного процесу в школі”. Згідно плану методичної ради, затвердженого шкільним наказом (додаток 1), в школі функціонує 5 методоб’єднань: м\о вчителів гуманітарного циклу (голова м\о Гавій Г.М.), м\о вчителів початкових класів (Орнст О.М.), м\о вчителів природничо-математичного циклу (Сочка С.І.), м\о вчителів спортивно-естетичного циклу (Стадник В.В.), м\о класних керівників (Шимоня Н.М.). Засідання методоб'єднань вчителів проходять 4-5 разів на рік. План роботи кожного методоб'єднання змістовний, конкретний, який відповідає сучасним вимогам. Крім спланованої методичної роботи на рік, у керівника методоб'єднання є: - відомості про вчителів методоб'єднання; - протоколи засідань у стислому вигляді; Кожний керівник м\о наприкінці навчального року аналізує діяльність свого м\о та на основі цієї інформації проводиться загальний аналіз діяльності методичних об'єднань. Важлива роль у системі методичної роботи відводиться вчителям - початківцям. Вони найбільш потребують методичної допомоги. Планування та організація методичної допомоги на діагностичній основі є одним з резервів підвищення її результативності. Такий підхід забезпечує знання проблеми кожного вчителя, встановлює загальну картину щодо труднощів у професійній діяльності. У підсумку це дозволяє визначити, якої методичної допомоги найбільше потребують учителі. Мета роботи школи становлення молодого вчителя (ШСМВ) «Діалог»: створювати умови для якісного освітньо-кваліфікаційного забезпечення навчально - виховного процесу; здійснювати керівництво діяльності педагогічних працівників; створювати умови для становлення педагогічної майстерності, безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації, підвищення педагогічної компетенції. Задачі, які стоять перед школою становлення молодого вчителя: 1. Формувати й виховувати у молодих вчителів потребу у неперервності освіти, сприяти формуванню індивідуального стилю творчої діяльності; 2. Реалізовувати знання, отримані в процесі самоосвіти; 3. Допомагати молодим вчителям впроваджувати сучасні підходи й передові технології в освітній процес. Форми роботи з молодими вчителями: - діагностика; - стажування; - консультації та співбесіди; - участь у роботі м\о; - самоосвіта; - творчі звіти; - засідання ШСМВ; - декади педагогічної майстерності молодих вчителів; - участь у колективних формах роботи: психолого - педагогічних семінарах, семінарах - практикумах, тренінгах, педагогічних читаннях, круглих столах. Ефективність методичного керівництва внутрішньо шкільною методичною роботою багато в чому залежить від правильного планування роботи. Так, на початок кожного навчального року в школі складаються плани роботи: - школи на навчальний рік; - заступників директора; - методоб`єднань; - методичної ради; - школи молодого вчителя «Ділог»; - внутрішньо шкільного контролю. Результативність методичної роботи визначається ступенем досягнення визначеної мети, якісними позитивними змінами в діяльності закладу. Реалізація цієї мети передбачає діяльнісний підхід до навчання й виховання.
Колектив нашої школи ставить собі за головну мету– збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини; спрямувати навчально-виховну роботу на забезпечення освіти високого рівня. Мета виховання – сформувати людину з високорозвиненим розумом, активну, реально й творчо мислячу, відкриту для спілкування, самокритичну особистість, людину, яка реалізує в житті свою незалежну думку. Ми намагаємося організувати навчання відповідно до здібностей дитини, її таланту і здатності навчатись. Навчити дитину працювати, допомогти зрозуміти і знайти себе, зробити перші кроки в творчості задля радісного і щасливого життя – ось мета кожного вчителя. Для втілення поставлених цілей в річному плані роботи школи передбачається проведення предметних тижнів, участь учнів у предметних олімпіадах, творчих конкурсах, виставках. Так в 2011 році проходив місячник методичної роботи, в рамках якого були проведені тижні: природничо-математичних наук, спортивно-естетичного циклу, початкових класів та тиждень гуманітарних наук. Такі заходи дають можливість апробувати нові педагогічні технології, нові форми організації шкільного уроку та позакласної роботи. До проведення місячника були залучені майже всі педагоги - проводили нестандартні уроки, виховні заходи, гурткові та факультативні заняття, заняття ГПД, виносили на суд колег свій досвід, свою концепцію, майстерність. За підсумками місячника був виданий наказ по школі. Успіхові навчання сприяє постійне заохочення вчителем нестандартного, оригінального рішення, тренування вміння бачити спільне в різному та різне в загальних явищах. У процесі творчості в учнів виробляються такі цінні людські риси як працьовитість, ініціативність, самостійність, уміння обирати працю й визначати, як її краще виконати, здатність якісно доводити справу до кінця. Науковці України наголошують, що організація методичної роботи в школі має ряд недоліків, - а саме: поверхневе ознайомлення з теоретичними розробками, формалізм у плануванні та навчанні педагогів сучасних технологій, недостатній вплив на практичну діяльність вчителів тощо. Тому для невеликої загальноосвітньої школи головною проблемою є універсальність усіх методичних заходів та рекомендацій, що не сприяє створенню умов для реалізації інтелектуального потенціалу кожного вчителя та впровадженню в практику педагогів нових досягнень психолого-педагогічної науки. Розв`язуємо проблему через використання і впровадження в практику інтерактивних, інноваційних технологій (можливостей кабінету інформатики, мультимедійного програмного забезпечення, фахової методичної літератури), здійсненні індивідуального підходу до навчання та виховання кожного учня. Крім цього, усунути ці та інші недоліки, вдосконалити методичну роботу допоможе концентрація всіх зусиль і надбань у роботі шкільного методичного кабінету. Основною метою діяльності методичного кабінету є створення інформаційно-методичної бази для вчителів, удосконалення їхньої професійної кваліфікації та самоосвіти. Завдяки тісній співпраці учнів і вчителів, батьків, наполегливому та систематичному навчанню наші учні займають призові місця не тільки на районних, але й обласних предметних олімпіадах та конкурсах. В квітні 2011 року відбувся І етап творчого звіту школи перед громадськістю, на якому були присутні крім батьків та педагогів і представники телебачення «Тиса». Відзнята телепередача «Знай наших» була продемонстрована в програмі «Доброго ранку, Закарпаття». Гордістю школи є наші випускники. Так, за результатами 2010 року 60% тих учнів, які проходили тестування, навчаються у вищих навчальних закладах Ужгорода, Львова та Івано-Франківська; 40% з них – на держзамовленні. 20% навчаються в Ужгородському комерційному технікумі, інші – освоїли робітничі професії. Наші педагоги не тільки озброюють своїх вихованців необхідними знаннями та вміннями, а й, що не менш важливо, дбають про те, щоб діти почувалися в школі, як удома, де їм добре, де вони захищені, куди йдуть з радістю. Тому успіх оцінюємо не тільки високими балами, результатами, перемогами, що, безперечно дуже важливо. Для нас успіх – це радість зустрічі, приємного спілкування між учнями і вчителями, атмосфера пошуку, творчості, утвердження особистості, відчуття особистої значущості. „Кожен день починай з радістю, а закінчуй з миром” – за таким принципом ми живемо.
Висновок В атестаційній роботі дана характеристика організації і здійснення керівництва внутрішньо шкільною методичною роботою. Важливим аспектом вдалої методичної роботи в закладі є правильне планування діяльності всіх його ланок та діагностика особливостей педагогічного колективу і його членів. Можна зробити висновки, що діяльність заступника директора з навчально-виховної роботи з керівництва методичною роботою включає: - загальне управління методичною роботою; - управління роботою шкільного методичного кабінету; - організацію роботи методичних об`єднань; - запровадження у практику роботи педагогів досягнень психолого-педагогічної науки; - організацію самоосвіти вчителів; - заохочення вчителів до розробки методичних рекомендацій, наочних посібників, розробки роздавального матеріалу; - організацію підготовки вчителями творчих завдань для учнів; - поширення та впровадження перспективного педагогічного досвіду; - надання вчителям методичної допомоги; - закріплення за молодими вчителями наставників, проведення з ними консультацій та індивідуальних бесід; - організацію стажування молодих вчителів; - організацію педагогічної практики студентів педагогічних навчальних закладів; - проведення відкритих уроків, їх аналіз та обговорення; - проведення засідань методичної ради. У роботі представлено організацію методичної роботи в Концівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, визначено основні показники її ефективності. Основний результат керівництва методичною роботою – професійна компетентність учителів, розвиток мотивів творчої діяльності педагогів, їхньої потреби в новому, творчому характері праці, підвищення рівня професійної майстерності на основі діяльності, накопичення та аналізу досвіду, що формує особистісне нове знання та сприяє особистісному зростанню вчителя.
Список використаної літератури 1. Радченко А.Є. Професійна компетентність учителя. – Х.: Основа, 2006. 2. Волковський С. Особистісно зорієнтоване управління загальноосвітніми закладами //Директор школи. – 2005. - № 3 - с. 5-7. 3. Гадецький М.В., Хлєбнікова Т.М. Організація навчального процесу в сучасній школі: Навч.-метод. посіб. для вчителів, керівників навчальних закладів, слухачів ІПП. – Х.: Веста; Ранок, 2003. – 136 с. 4. Єрмола А.М. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами: Навч. посіб. – Х.: Гімназія, 1999, - 128 с. 5. Козлова О.Г. Підготовка вчителя до інноваційної діяльності в системі післядипломної освіти: дис. кан. пед. наук: 13.00.01. – К., 1999. – 235 с. 6. Лаврук В. Робоча книга заступника директора з навчально-виховної роботи Р58 \ - К.: Ред.загальнопед. газ., 2007. – 128 с. 7. Григораш В.В., Мирошніченко А.Л. Настільна книга заступника директора з навчально-виховної роботи. – Х.: Вид. Група «Основа», 2008. – 304. – (Серія «Настільна книга»). 8. Макарова Т.М. Організація навчального процесу та методичної роботи – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2008. – 304 с. 9. Козловська О., В.Урський. Діагностика професійної компетентності 10. Тевлін Б. Довідник завуча: штурманам шкільного корабля. – К.: Ред. загальнопед.газ., 2004. – 128 с. – (Б-ка «Шк.світу»).
