Сьогодні, 5 квітня, виповнилося 313 років від дня укладення першої української Конституції. Її ще називають “Конституція гетьмана Пилипа Орлика” та “Бендерська конституція”.  

 Вчителька історії Шимоня Н.М. пригадала з учнями 8 класу основні факти, пов'язані з життям і діяльністю  гетьмана П. Орлика. Він був найбільш видатним представником першої української політичної еміграції, що намагався вибороти суверенну, вільну, єдину Україну, долучаючи до боротьби світову дипломатію, піднести Українську національну ідею у світі.  Його доля  - приклад служіння батьківщині, коли на її вівтар принесено і матеріальні вигоди, і родинне щастя. Доля та спадщина гетьмана П. Орлика тривалий час були піддані забуттю. Він став першим гетьманом в еміграції, який продовжив справу свого попередника І. Мазепи щодо визволення України з-під влади Московського царства. Гетьман П. Орлик був палким борцем за втілення ідеї незалежності України за сприяння іноземних правителів. Його Конституція стала видатною правовою пам'яткою Європи та України, де вперше було проголошено республіканський устрій держави та передбачено захист прав і свобод населення. І хоча цей прогресивний документ не був реалізований, все ж він з'явився на 66 років раніше від американської «Декларації незалежності» й майже на 80 - від французької «Декларації прав людини і громадянина», відобразивши цілком новітні для того часу зрушення суспільної думки, пов'язані з ідеями поділу влади, гарантіями прав особистості.       

$IMAGE2$

  Як зазначив Гнат Хоткевич: «Може, й не весь він чистий, як Христос, може, й не один гріх на його душі, але все ж його ім'я серед борців, а не серед тих, «хто за шмат гнилої ковбаси» продавав рідний край, і народ, і його будучність, і свободу», як сьогодні роблять це колаборанти та російські чиновники, котрих, на жаль, породила Україна-мати.