Учні Концівської ЗОШ І-ІІІ ступенів підкорили

найвищу вершину Карпат -  Говерлу

 Українські Карпати

Гірські нескорені вершини,

 Які занурились у хмари.

Ліси дрімучі, полонини…

Одні такі на цілім світі.

Подорож до королеви Карпат: сходження на Говерлу

Наближаються літні канікули… Протягом 2015-2016 н.р. учні Концівської ЗОШ І-ІІІ ступенів добре навчалися, старанно засвоювали закони природи, долучалися до джерел духовності та культури, скарбів рідної мови і тому заслуговують на гарний відпочинок. Подорож до найвищої вершини Карпат Говерли дає можливість не тільки відпочити, але й зміцнити своє здоров’я, розширити кругозір, ознайомитися з красою рідного краю, історичними місцями Закарпаття.

 Подорожуючи до с.Лазещина, звідки почався підйом у Карпати, ми, учні та педагоги школи, відвідали Красне поле, на якому 15 березня 1939 року віддали свої юні життя закарпатські студенти за Карпатську Україну.

Прямуючи до Говерли, ми зупинилися в с.Ділове Рахівського району, де розташований географічний центр Європи, поглибили свої знання з географії рідного краю, почули цікаві розповіді та легенди. 

У с. Ясіня ми відвідали територіальний  центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян.

Та найцікавішою і найбажанішою частиною подорожі був підйом на Говерлу.

Говерла - не просто найвища точка нашої країни. Вона – своєрідний дах Карпат, тому що з її вершини можна побачити фактично усі Карпатські гори: від стрімких Мармаросів, привабливих своєю дикунською красою, до Горган, що видніються на півночі. Ми побачили приборкані гуцулами східні відроги Покуття, оглянуті господарським оком західні Близниці та Петрос і, ніби спину дикого міфічного звіра, поглядом погладити вигнутий хребет Чорногори на півдні.

Говерла, як і вся Черногора, оспівана пісенниками і казкарями. Тут можна почути багато легенд і переказів, а найчастіше про Олексу Довбуша – захисника гуцулів. Тут були найпотаємніші і безпечні місця отамана карпатських опришків. У Черногорі, говорить легенда, десь заховані скарби Довбуша...

Ми мали можливість побувати на просторих полонинах,  вкритих яскравим килимом квітів, прислухатися до передзвону дзвіночків на шиях корів та овець, що пасуться, до гри пастушої сопілки.

Першим на Говерлу піднявся учень 7-Б класу Ковтан Томаш, активний учасник туристсько-краєзнавчого гуртка, керівником якого є Грабар Є.С. До речі, вони разом із керівником гуртка «Храм душі» Рендер Я. І. і були ініціаторами та організаторами походу, що проходив під гаслом «Ми за мир». А подорож стала можливою завдяки спонсорській допомозі депутатів Холмківської сільської ради та голови Т.Ю.Вачилі, директора обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Гиревича О.В., директора місцевої філії центру Брунтушака І.І., який особисто супроводжував нас на Говерлу.

 Навколишня краса така невимовна, що забувається втома від підйому, залишається  лише бажання піднятися на саму верхівку і звідти оглянути гори, що розкинулися так далеко, до самого краю горизонту. Побачену красу важко описати словами, адже ніяка розповідь не може порівнятися побаченим хоча би з один раз. Тут, у серці Карпат, залишилася і частинка нашого серця.

       …Є величезне бажання побувати тут знову, а також відвідати сусідні, менш високі,  але не менш гарні гори Петрос, Піп Іван та інші, побувати на озері Несамовитому, а також на водоспаді Гук Женецький. Тому ми не прощаємось, а кажемо: « До побачення, Говерло!»

                     Слава Україні! Слава нашим Карпатам і Слава Говерлі!