В 1996-97 н.р. в школі було оголошено колективну творчу справу – Місячник фольклору. Учні почали збирати і зношувати в школу речі побуту, різьблення, вишиті сорочки, рушники, народні костюми. Діти поназбирували стільки матеріалів, що тоді й подумали про створення музею. Згідно наказу №15 від 25.09.2000 року був створений історико-краєзнавчий Музей-світлиця. Керівник музею Теслович Ганна Іванівна має вищу освіту, закінчила УжДУ, викладач математики, вчитель пенсіонер. Музеєм керує 10 років. Обрано 10 членів Ради музею. На базі музею працює на громадських засадах гурток „Юний екскурсовод” з угорською та українською мовами навчання (керівник Теслович Г.І.) та гурток народознавства під керівництвом Микитич М.Ю. Музейний фонд налічує 280 предметів. Шкільний музей має 7 експозиційних розділів:
1. Предмети історії та побуту.
2. Селянські господарські предмети.
3. Народні костюми українські, угорські та ромські.
4. Нумізматика.
5. Документи старожителів села.
6. Куточок бойової та трудової слави.
7. Дані про ветеранів ВВ війни та воїнів-афганців.
Про пошукову та дослідницьку роботу полікультурного історико-краєзнавчого музею-світлиці школи неодноразово писала районна газета „Вісті Ужгородщини” та обласна угорсько мовна газета „Карпат Ігор Со”. Зокрема учнями зібрано цікаві теоретичні та практичні матеріали з історії сіл Концово, Минай, Розівка, Холмок. Підготовлено екскурсоводів, які проводять екскурсію на двох мовах. Юні краєзнавці школи продовжують пошукову роботу, збирають старовинні народні пісні, прислів’я, легенди про Закарпаття, оформили альбом „співаночки мої”, це пісні, які були записані з слів старожителів сіл. Наприклад Пацкан Емма Василівна, жителька села Минай, вчителька-пенсіонерка – зі слів якої були записані такі старовинні пісні : „Не буду я женитися”, „Не пий коню воду”, „У горах Карпа”, „ Ой на горі два дубки зрослися”, „Чорні очі і брови” і т.д. Жителька с. Холмок Лялько Ганна такі пісні дала учням: „Ой на дворі Студенейко”, „Я в середу родилася”, „В неділю уночі зібралися багачі”. З гарними словами звернулася до дітей вчителька-пенсіонерка, жителька с. Минай Пацкан Емма Василівна „Любіть свій народ, народних митців, народні пісні, прислів’я, приказки, казки. Збирайте в народі забуті пісні, окремі вирази, віршики, записуйте їх”. Учні зібрали матеріал і оформляють щоденник спогадів ветеранів ВВ війни та воїнів-афганців про бойові дії. Цікаві матеріали дали в музей ветерани ВВ війни Лох Петро Васильович, Зайцев Анатолій Павлович.
У шкільному музеї ми зустрічали гостей-педагогів-фермерів зі штату Іллінойс (США), представників національно-культурних товариств з Угорщини та учасників свята „Відродися рідні школо” в 2000 році, представників громадськості, органів державної та виконавчої влади, які відвідували нашу школу в 2001-2002 році, керівників закладів освіти району в 2003 році. Музей школи – став центром патріотичного та полікультурного виховання учнів. У 2004 році наш музей брав участь у Всеукраїнській краєзнавчій експедиції „Краса і біль України” та в ІІ-му етапі свята „Спадщина”. Наш музей відкритий для проведення уроків мужності, краєзнавчої роботи та народознавства, зустрічей з ветеранами ВВ війни, які є частими гостями наших школярів, а також – воїнами афганцями, що проживають на території нашого села. Діти надзвичайно гордяться створеним ними музеєм, люблять проводити екскурсії, що сприяє збагаченню знань про рідне село та його історію, про односельчан, більше дізнатися про славних людей різних національностей, жителів наших сіл. Участь у роботі групи екскурсоводів та у науковій роботі сприяє вихованню патріотичних почуттів учнів, збагачує їх духовний світ і розширює кругозір.
