Подарунок найвищої вартості напередодні свята Матері для донечки Машкари Ангелінки, учениці 4-Б класу, та її матусі зробив батько, воїн-захисник України, Машкара Юрій Юрійович, який воював у складі 128-ої ОШБ і прямо з дороги прийшов до своєї донечки.
Сьогодні, 8 квітня, - Міжнародний день ромів. З цієї нагоди в Концівському ліцеї був проведений виховний захід.
Учитель історії Ченгері Сілард Стефанович( Szilárd Csengeri ) презентував учням ромської народності історію походження ромів.
Рего О.С. показала презентацію про ромські звичаї та про показала відео про рома, який у складі 128-ої ОГШ бригади захищає нашу Україну.
Після перегляду відео та презентації Олександра Стефанівна організувала з учнями вікторину про ромські звичаї. Разом із своїми вчителями та керівником гуртка "Храм душі" Ярославою Іванівною Рендер учні розучили гімн ромів, написаний за мотивами народної пісні "Джелем, джелем", виконували ромські пісні і танці.
Сьогодні, 6 квітня, у день народження Квітки Цісик учителька музичного мистецтва Рендер Я.І. провела з п'ятикласниками чудовий захід, який носив не тільки музично-інформативний характер, а й був наскрізь просякнутий національною ідеєю українського духу та любові до рідного краю.
Квітка Цісик - американська співачка, українка за походженням, народилася 4 квітня 1953 року в Нью-Йорському районі Квінзі в сім'ї Іванни та Володимира Цісиків - післявоєнних емігрантів із Західної України. Співачка мала рідкісне колоратурне сопрано. Голос співачки мав неймовірний вокальний тембр, у якому виділявся особливий дзвінковий обертон. Рідкісний вокальний тембр Цісик містив у собі скрипкові тони. Вона вміла співати так званим "білим голосом"- своєрідною манерою жіночого фольклорного співу, яку можна почути в карпатських селах. Крізь усе життя Квітка Цісик несла в своєму серці водночас любов до України і тугу за нею, пропагувала українську культуру і традиції свого народу далеко за океаном. Українська легенда, яку знають і цінують у світі. Знати про неї - моральний обов'язок кожного справжнього українця..
Сьогодні, 5 квітня, виповнилося 313 років від дня укладення першої української Конституції. Її ще називають “Конституція гетьмана Пилипа Орлика” та “Бендерська конституція”.
Вчителька історії Шимоня Н.М. пригадала з учнями 8 класу основні факти, пов'язані з життям і діяльністю гетьмана П. Орлика. Він був найбільш видатним представником першої української політичної еміграції, що намагався вибороти суверенну, вільну, єдину Україну, долучаючи до боротьби світову дипломатію, піднести Українську національну ідею у світі. Його доля - приклад служіння батьківщині, коли на її вівтар принесено і матеріальні вигоди, і родинне щастя. Доля та спадщина гетьмана П. Орлика тривалий час були піддані забуттю. Він став першим гетьманом в еміграції, який продовжив справу свого попередника І. Мазепи щодо визволення України з-під влади Московського царства. Гетьман П. Орлик був палким борцем за втілення ідеї незалежності України за сприяння іноземних правителів. Його Конституція стала видатною правовою пам'яткою Європи та України, де вперше було проголошено республіканський устрій держави та передбачено захист прав і свобод населення. І хоча цей прогресивний документ не був реалізований, все ж він з'явився на 66 років раніше від американської «Декларації незалежності» й майже на 80 - від французької «Декларації прав людини і громадянина», відобразивши цілком новітні для того часу зрушення суспільної думки, пов'язані з ідеями поділу влади, гарантіями прав особистості.
Як зазначив Гнат Хоткевич: «Може, й не весь він чистий, як Христос, може, й не один гріх на його душі, але все ж його ім'я серед борців, а не серед тих, «хто за шмат гнилої ковбаси» продавав рідний край, і народ, і його будучність, і свободу», як сьогодні роблять це колаборанти та російські чиновники, котрих, на жаль, породила Україна-мати.
